четвер, 28 листопада 2013 р.

Євросоюз відмовився фінансувати Україну за польським сценарієм

Єврокомісар Штефан Фюле здивований сумою , яку Україна називає для підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

За його словами , цифра в 160 мільярдів євро не заслуговує довіри і не є сумірною , заявив він на бізнес -форумі у Вільнюсі за участю віце -прем'єра України Сергія Арбузова , повідомляє "Українська правда". Вищевказану суму називають деякі особи як оцінки витрат України .

Хроніка подій Перший день Вільнюса

"Ця сума , навіть якщо розподілити її на 10 років , буде відповідати 10 % від ВВП України на рік. Це глибоко суперечить досвіду країн, що вступили в союз з Європою , в яких загальні витрати становили всього кілька відсотків ВВП на рік. Я розчарований , що фінансування, необхідне українським підприємствам для модернізації , озвучується в якості витрат , а не інвестицій Українська економіка потребує величезних інвестицій , але це не витрати " , - зазначив Фюле.

Єврокомісар підкреслив , що єдиними витратами є витрати на бездіяльність , " яке потягне стагнацію економіки і піддасть ризику економічне майбутнє і здоров'я країни".

Заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинський - Наленч заявила , що Україна не зможе отримати допомогу в тому розмірі , в якому її отримала свого часу Польща на увазі нової міжнародної ситуації , пише УНІАН.

За її словами , в той час Польща була в кращій ситуації , ніж сьогодні Україна , в тому числі завдяки іншому положенню в самому ЄС і на міжнародній арені.

"Аргумент , що Польща отримала стільки , і ми теж хочемо стільки , м'яко кажучи неправильно , тому що зараз інші реалії , і чи Україна хоче модернізуватися в цих реаліях , або образитися і не модернізуватися " , - зазначила вона.

Єврокомісар ЄС почекає готовності України до підписання Асоціації

Раніше Фюле заявляв про те , що Угода може бути підписана тоді , коли Україна буде до цього готова.

Минулого тижня Україна зупинила переговори про підписання угоди про асоційоване членство з ЄС.

неділю, 24 листопада 2013 р.

Україна і ЄС: які недоліки співпраці для України?

Криза в Єврозоні - одна з популярних новин сьогоднішнього часу. Шокуючі прогнози містять масу нетактовних фраз і заголовків. Тим часом, безстрашна Україна продовжує переговори з ЄС за можливість стати одним з її членів, пише в рубриці "Новини Євросоюзу" журнал "Біржовий лідер".
Статистика європейських подій. Сьогодні показники діяльності Єврозони, швидше негативні. Безробіття досягає 10,3%.0 Боргова яма затягнула Італію, хоча та, свого часу, внесла вклад, 20% усього об'єму загальних зборів, що зайняв. Прогноз одного зі світових економістів ухвалив ріст держборгу ЄС до 90,4% в 2012 році. Знижується об'єм інвестицій у французькі і германські активи. Для виправлення ситуації ЄС необхідно виділити трильйони євро, які у розпорядженні руковдоства відсутні. Проте негативні відгуки не впливають на рішення балтійських країн і України вступити в ЄС. Чим небезпечний Євросоюз для України?
Цілком зрозуміле рішення. Хто ж не хоче скористатися шансом поліпшити життя населення, підняти рейтинг країни і посилити політичну позицію на світовій арені. Проте аналітиками Академії форекс і біржової торгівлі Masterforex - V відмічені і можливі негативні наслідки, які можуть зробити Україну ще слабкішою, ніж зараз.
По-перше, наслідки дотаційної політики Євросоюзу все-таки переважно негативні, що може привести до відмови від видачі великих сум на підтримку слабких країн об'єднання. До того ж, місцева економіка втратить держсуверенітет, адже управління економікою і фінансами буде здійснює ЄС.
По-друге, висока конкуренція на європейському ринку продовольчих і промислових товарів залишають українську продукцію без шансів. Усьому провиною застарілі технології і устаткування. Плюс, високі вимоги до продукції, що висуваються євросоюзом і незбагненні для України. Країни скоріш зацікавлені в зерні, чим до кінцевих продовольчих продуктах. Україні ж, навпаки, дістануться дорогі європейські продукти.
По-третє, промисловість приречена на провал. Європейська структура продемонструвала свою поведінку на прикладі національних компаній, в яких була зроблена значне "чищення", велика частина з них закрита за фактом непридатності для регіональних об'ємів. Подібне чекає і Україну, в якій великих сфер галузі трохи, проте і дрібні унікальні мають місце бути.
По-четверте, значна маса кваліфікованих кадрів кинеться за рубіж у пошуках гідного доходу. А це означає, що країні загрожує голодування в частини кваліфікаційних кадрів і більше страхітливі показники наростаючої демографічної кризи.
У результаті, найвагомішою втратою України стануть стосунки з Росією. Російський ринок є основним споживачем української продукції. Закриття митних меж неминуче приведе до посилення російської політики відносно експорту тієї ж нафти, попиту на українську продукцію.

Пострадянська пропаганда

Економіка Україської Радянської Соціалістичної Республіки :
Харчова промисловість (від всесоюзного виробництва) :
46   %     - всієї пшениці; 
56   %     - кукурудзи;
60   %     - цукрових буряків;
50   %     - соняшника;
24   %     - яловичина;
12   %     - улов риби;
19   %    - капусти;
18   %    - огірки;
9,7   %   - цибулі;
6,5   %   - столової моркви;

6,4   %   - столового буряка;

9,6   %   - слив;
7,5   %   - груш;
2,8   %   - горіхів;
2,5   %   - черешні ;
2,3   %   - ягід;
2,2   %   - абрикос;
0,8   %   - персиків;
61,9 % - цукру ;
32,8 % - рослинного масла;
25,3 % - тваринного масла;
21,9 % - м'яса;
25,3 % - помідор ;
61,6 % - яблук;
10,7 % - вишень.


Легка промисловість (від всесоюзного виробництва) :
22,6 % -шкіряного взуття;
14,7 % -швейних виробів;
17,4 % -білизни і верхнього трикотажу.

Важка промисловість (від всесоюзного виробництва) :
11,4 % - видобутку та обробка рудної сировини для чорної металургії;
35,7 % - готового прокату;
34,1% - стальних труб;
0,8% -
 видобуток та обробка нерудної сировини для чорної металургії;
80% - марганцевої руди;
50% - залізної руди;
50,7% - виготовлення чорних металів;
14,5% - коксохімічна промисловість.

Енегретика та ін. (від всесоюзного виробництва) :
17,2 % - електроенергії;
3,4   % - буд.матеріалів;
6,1   % - палевних ресурсів:
76,7 % - вугілля;
18,7 % - природного газу; 
3,8   % - нафти; 
0,8   % - торфу. 


Україна мала велике значення в промисловості радянського союзу, була його металургійним центром, годувала весь союз.
У 1991 році вийшла зі складу СРСР , отримала незалежність.

І що ? Ціни на їжу просто космічні. Метал - на ціну золота.

ЗМІ та телебачення стверджують, що Україна нічого не має, і лише вступ до ЄвроСоюзу чи МитногоСоюзу може допомогти українцям стати заможними...

НЕ ВЕДІТЬСЯ НА ПРОПАГАНДУ ЗІ СХОДУ І ЗАХОДУ